Історія України. ХХ з'їзд

 Тема. XX з’їзд Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС). Десталінізація: зміст, ідеологічні обмеження. Суперечливість процесу реабілітації жертв політичних репресій. Ліквідація ГУЛАГу

За підручником: параграф 13-14, п.1,2,4. Усно відповідати на запитання на с.78.

Презентація, слайди   14-20, за ними зробити конспект: https://docs.google.com/presentation/d/1V_BiPOQ9e9sYl1BPri4WTGtFCsTABs-E/edit?usp=drive_link&ouid=105640961493775075949&rtpof=true&sd=true

??? Чому доповідь М. Хрущова на ХХ з'їзді засудила лише «культ особи» Сталіна та масовий терор другої половини 1930-х років, але не торкнулася перших років більшовицьких репресій (наприклад, Голодомору чи знищення політичних опонентів у 20-ті рр.)? Чи було це намаганням зберегти легітимність комуністичної системи та її «ленінських» засад?

??? Чи була десталінізація (якщо ми говоримо про обмежену критику, реабілітацію та лібералізацію) справжнім процесом демократизації, чи лише методом саморегуляції тоталітарної системи для підвищення її ефективності та засудження найбільш кривавих методів управління без зміни сутності влади КПРС?

??? Чому, незважаючи на масову реабілітацію жертв сталінських репресій, діячі ОУН та УПА, а також ті, кого звинуватили у «буржуазному націоналізмі», часто залишалися невизнаними жертвами чи навіть зазнавали нових переслідувань? Чи можна стверджувати, що десталінізація в УРСР мала антинаціональний підтекст?